Як і у випадку з помідорами, у баклажанів важливо своєчасно прибирати пасинки. Особливу увагу варто звертати на ті, що ростуть нижче розвилки – саме їх слід обов’язково видаляти.
Пасинки, що знаходяться внизу куща, лише забирають поживні речовини, не даючи від них жодної користі. І навіть якщо на них уже з’явилися квітки, краще не шкодувати й видалити їх ножицями або просто обламати. Буває, що пасинок вчасно не помічають – нічого страшного, головне не запускати ситуацію й обрізати його, щойно виявили.
Є ще одна порада – на баклажанах іноді залишаються залишки віночків після цвітіння. Якщо їх не прибрати, вони можуть почати загнивати разом із зав’яззю. Щоб уникнути проблем, такі віночки також бажано видаляти.
Окрім пасинкування, варто знати, що найбільше шкоди баклажанам завдає попелиця. А поширюють її здебільшого мурахи. Тому, щоб зменшити ризик зараження, слід контролювати появу мурах на грядках і боротися з ними. Господині користуються перевіреними засобами, які легко знайти в будь-якому садовому магазині.
Формування перців має дуже схожу схему: усі пасинки до першої розвилки варто видаляти. Власне, як тільки кущ почав гілкуватися й утворив розвилку, все, що росте нижче, слід обрізати.
Ще одне важливе питання – полив. Не варто поливати баклажани й перець надто часто. У спекотну погоду достатньо робити це через день, а коли стає прохолодніше – раз на три-чотири дні. Головне – орієнтуватися на стан ґрунту. Якщо він сухий – час поливати.
Господині часто ведуть записи своїх посадок у зошитах або блокнотах. Це дуже зручно – можна фіксувати, які сорти висаджені, як вони поводяться в різних умовах, які показують кращі результати, і на основі цього робити висновки на наступний сезон.
Одним із популярних сортів, які радять садити, є “Алмаз” – перевірений роками, з гарною врожайністю і великими плодами. Також цікаво спробувати нові сорти, як-от “Жизель” чи “Марципан”, щоб знайти найкращі варіанти саме для своєї ділянки.