Це найпоширеніші питання серед садівників, які вирощують цю культуру. Господині радять: якщо з’явився колорадський жук – добре працюють препарати на зразок “Бітоксибациліну”. Також можна використовувати деревну золу або тютюновий пил.
Проти павутинного кліща ефективним є “Фітоверм”. Але важливо знати, що обробки треба проводити не один раз за сезон, а принаймні два-три рази з інтервалом у 5–7 днів. Лише тоді можна гарантовано позбутися шкідника. Варто регулярно оглядати зворотний бік листя – саме там зазвичай розмножується кліщ. Якщо обробляти лише зверху, ефекту не буде. Народні методи на кшталт мильного розчину часто не діють саме з цієї причини.
Щодо хвороб: найперше – не перезволожувати ґрунт. Баклажани не люблять постійно вологу землю, і це може призвести до кореневих гнилей. Також не слід перегодовувати рослину азотними добривами – це призведе до “жирування”, рослина буде нарощувати зелень, але не зав’язуватиме плоди, або ж узагалі скидатиме квіти.
Господині зазначають, що навіть при правильному догляді на одному кущі навряд чи одночасно дозріє більше 10 плодів. Але якщо регулярно зрізати баклажани, то рослина дає більше нових зав’язей. Нижні плоди краще вчасно прибирати, щоб верхні могли нормально формуватись.
Часто радять звертати увагу на гібриди. Наприклад, одним із улюблених серед садівників став гібрид “Андрюша” – компактний кущ із великою кількістю плодів. Плоди – щільні, м’ясисті, без гіркоти, із приємним смаком. І що важливо – чим частіше їх зрізати, тим рясніше буде нове плодоношення.
Крім того, баклажани варто вирощувати трохи на пагорбі – це зменшує ризик загнивання кореня. Поливати краще в приствольне коло, уникаючи потрапляння води на стебло. Після поливу можна підсипати золу, тютюновий пил або гірчичний жмих – усе, що є під рукою. Це і підживлення, і захист від слимаків, які не полізуть по такій поверхні до плодів.
Не варто забувати й про пасинкування. Видалення зайвих пагонів до розвилки та навіть трохи вище сприяє гарному освітленню куща, провітрюванню, а отже – зменшенню ризику захворювань. До того ж, це стимулює зав’язування нових плодів.
Ще одне важливе питання – чому опадає зав’язь. Найпоширеніша причина – надлишок азоту. Баклажани потребують помірного підживлення, особливо у період формування плодів. У цей час краще використовувати калійно-фосфорні добрива, зокрема золу або спеціальні суміші. А ось справжнім секретом рясного врожаю є бор. Простий і доступний варіант – борна кислота. Якщо тричі за сезон обробити рослини розчином борної кислоти (2–5 г на 10 л води) з інтервалом 14 днів, то можна досягти чудових результатів. Обробки проводять у похмурий день або ввечері, уникаючи палючого сонця.
Варто зазначити, що бор сприяє не лише зав’язуванню плодів, а й зменшує гіркоту. Саме тому правильно доглянуті баклажани не потребують замочування навіть перед консервацією. Плоди виходять смачними одразу після збирання.